четвер, 8 лютого 2018 р.

Екскурсія.


Сьогодні ми відвідали музей пам’ять воїнів-інтернаціоналістів афганської війни.
 2014 рік, згідно з Указом Президента України, оголошений Роком учасників бойових дій на території інших держав. 
Офіційно афганська війна тривала з 25 грудня 1979 року до 15 лютого 1989 року.  Отже сьогодні 29-та річниця виведення радянських військ з території Афганістану.
Афганська війна належить до тих подій 20-го століття, які ще не знайшли свого повного та об’єктивного висвітлення та аналізу. Вона залишається «білою плямою»  новітньої історії.
15 лютого 1989 року для багатьох став днем, коли скінчився рахунок втратам наших солдатів, службовців. Важкий, сумний підсумок. Багато матерів і батьків не дочекалися своїх синів, котрі не сказали - «Мамо, я живий...». 
Правда про Афганську війну… Вона різна. Нерідко хвороблива й гірка. 29 років, що пройшли, об'єднали колишніх бійців-інтернаціоналістів у одну родину, де біль одного віддається болем в інших, а радість стає загальним почуттям. 

Афганська війна… Брудна, неоголошена.… А хіба війни можуть бути чистими? Кожна несе смерть, інвалідність, одягає в жалість тисячі сердець, материнських сердець. У війни холодні очі… У війни свій рахунок, своя безжалісна арифметика… 











четвер, 14 грудня 2017 р.

Андріївські вечорниці

  Для учнів 7-х класів провели виховний захід "Андріївські вечорниці". Дітям дуже сподобалось брати участь у різних конкурсах. Адже сучасна молодь рідко підтримує українські народні традиції. 
То, що ж це таке - "Андріївські вечорниці"?
Андріївські вечорниці супроводжувалися веселими співами, довгими дівочими посиденьками, знайомствами і заграваннями молоді. Вечорниці тривали всю ніч, оскільки наступного разу молоді люди могли поспілкуватися тільки на гуляннях напередодні Різдва.
За традицією, в цей вечір і ніч хлопці робили різноманітні дрібні капості дівчатам (викрадали і ховали предмети одягу, прикраси). З настанням темряви хлопці лякали їх на вулицях або стукали у вікна, говорячи на різні лади, намагаючись таким чином звернути на себе увагу.
• Дівчата ж в цей час займалися таємним обрядом — проводили ворожіння на судженого і на результат майбутнього сімейного життя. Іноді дійством керувала заміжня і щаслива у сімейному житті ворожка, але найчастіше дівиці виступали в ролі ворожок самостійно. Щоб дізнатися ім'я нареченого, дівчатам було приписано кидати знятого з ноги червоного чобота, — якнайдалі через голову. Кинуте взуття уважно розглядали, оскільки вважалося, що суджений прийде в будинок з того боку, куди вказує носок чобітка.
• Не менш знамениті гадання з використанням кільця, скрученої з паперу квітки, ляльки і гілочок мирти. На всіх цих предметах ворожка робила замовляння, а потім пропонувала дівчатам по черзі тягнути жереб. Важалось, що та, яка витягне із загальної маси кільце, — незабаром вийде заміж.
• Ворожіння з використанням дзеркал різної величина — ще один спосіб дізнатися свою долю. Дзеркала ставили навпроти один одного, а між ними встановлювали 3 запалені свічки.
Дівчина сідала між дзеркалами і довго вдивлялася в відображення свічок. Вважалося, що так в дзеркалах можна побачити коридор свічок, а в ньому — і свого судженого.
Ось декілька світлин цього чарівного вечора.
(трішки якість фото підвела)






























середа, 13 грудня 2017 р.

Захист проектів з фізики.

Пропоную переглянути деякі світлини учнівських проектів з фізики 7 клас.









Виховна година в 7-А класі "Я, мої права та обов’язки".

Тема: Я, мої права та обов’язки.
Мета та задачі: дати уявлення про головні обов'язки людини та їх взаємозв’язок з правами, поглибити правові знання учнів; сприяти поширенню правової культури, гендерної рівності; розвивати вміння орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях, керуватися отриманими знаннями у своїй життєвій практиці; навчити приймати аргументовані рішення щодо балансу прав та обов’язків, формувати почуття поваги молоді до  людей що охороняють правопорядок  та спокій у суспільстві.
Очікувані результати: викликати дітей на відверту розмову один з одним та вчителем, ініці­ювати чесну дисципліну серед школярів.
Форма проведення: виховна година для учнів 7 класів.
Обладнання: Конституція України, скорочений варіант Конвенції про права дитини, роздатковий матеріал для роботи в групах, папір, маркери, набір олівців, комплект карток «Права людини», мультимедійна дошка, комп’ютер, мультимедійна презентація «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина», аудіо-запис Державного Гімну України.
План:
І. Організація класу.
ІІ. Мотивація учнів.
ІІІ. Основна частина:
-         Обговорення в колі;
-         Аналіз історії;
-         Руханка;
-         Обговорення в колі;
-         Робота в групах;
-         Повідомлення учня;
ІV.  Підсумок уроку.
Хід проведення:
На дошці розміщені плакати з висловлюваннями відомих особистостей



                                                                             Не кажи і не роби нічого поганого,
                                                                             навіть тоді коли ти наодинці з собою
                                                                             учись надто більше соромитись самого  себе,
                                                                            ніж інших.
                                                                                                          Демокріт
Закон можна вважати якісним тоді,
коли зміст його є точним,
якщо вимоги його справедливі,
якщо він формує чесноти у громадянина.
                            Френсіс Бекон

І. Організація класу.
         Урок починається з  Гімну України.
ІІ. Мотивація учнів.
Вступне слово вчителя: Шановні учні! Сьогодні ми з вами зібралися, щоб поговорити на дуже важливу тему — тему відпові­дальності людини перед суспільством та державним законодавством. Ви, діти, вже подорослішали, стали підлітками, перед вами відкривається надзвичайно широкий світ, у якому є не лише добро, а й зло, не тільки моральність, але й злочинність. І тому дуже легко стати на хибний шлях. Як і раніше, ваші батьки несуть відповідальність за ваші вчинки. Але тепер ця відповідальність стосується і безпосередньо вас також, бо ви подорослішали, а отже, маєте не тільки свої права, але й обов'язки.
Зверніть увагу на епіграфи до нашої виховної години.
Вчитель: пропонує учням відповісти на питання:
-         Дитина, яка отримує середню освіту? (учень)
-         Особа, яка не досягла 18-річного віку? (дитина)
-         Згідно ст..48 Конституції України кожен має право на ….?(житло)
ІІІ. Основна частина:
Слово вчителя: Формування людини складний і кропіткий процес. Тут нема дрібниць. Тут усе важливе, все так чи інакше залишає слід. Найменший недогляд — і зійшла дитина з прямого шляху. І чим далі, тим більш глибокою стає прірва, яка відділяє людину від усього щасливого і радісного в житті. Така людина починає відчувати свою неповноцінність, і це робить її озлобленою, жорстокою.
Чим старшою стає дитина, тим більше зростає її відповідальність. Жити в суспільстві й бути вільним від його норм неможливо. Немає прав без обов'язків. Цей принцип чітко визначений у Конституції України.
Учні мають усвідомити взаємозв’язок між правами та обов’язками людини і відповідальність людини за свої права. Для цього їм пропонується ознайомитися зі ст.23 Конституції України, яка проголошує: «Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечуються вільний та всебічний розвиток особистості».
              Дискусії щодо прав людини актуальні і до сьогодні. Якщо в людини є право, хтось повинен мати обов’язок. Якщо немає обов’язку – немає й права. Загалом маємо пам’ятати, що ми – громадяни України, і в нас є обов'язки перед Вітчизною, своїм народом, перед іншими людьми, перед нашими рідними та близькими.
Обговорення в колі: учнів класу попередньо об’єднано у 3 групи, які отримують по дві картки з ситуаційними задачами щодо порушення прав  відомих літературних героїв, кожен учасник групи має змогу висловитися з даної теми, і на загал вислухати лише по одному представнику з групи. 





  

         Аналіз історії: (ефективний для  досягнення бажаних змін на рівні ставлень, переконань, усвідомлення і переоцінки цінностей) використовується уривок із розповіді А.П. Чехова «Ванька»:
«Ванька Жуков, девятилетний мальчик, отданный три месяца тому назад в ученье к сапожнику Аляхину, в ночь под Рождество не ложился спать. …он достал из хозяйского шкафа пузырек с чернилами, ручку с заржавленным пером и, разложив перед собой измятый лист бумаги, стал писать. ..
«А вчерась мне была выволочка. Хозяин выволок меня за волосья на двор и отчесал шпандырем за то, что я качал ихнего ребятенка в люльке и по нечаянности заснул. А на неделе велела мне почистить селёдку и ейной мордой начала меня в харю тыкать. Подмастерья надо мной насмехаются, посылают в кабак за водкой и велят красть у хозяев огурцы, а хозяин бьёт меня чем попадя. А еды нету никакой. Утром дают хлеба, в обед каши и к вечеру тоже хлеба, а чтоб чаю или щей, то хозяева сами трескают. А спать мне велят в сенях, а когда ребятёнок ихний плачет, я вовсе не сплю, а качаю люльку. Милый дедушка, сделай божецкую милость, возьми меня отсюда домой, на деревню, нету никакой моей возможности…»
-         Які права були порушені? (жорстоке поводження, недостатній рівень життя для розвитку, погане харчування…)
Руханка: учням протягом хвилини пропонується виконати вправи для розслаблення м’язів спини та шиї.
Слово вчителя: «Я маю право!», «Чому ви порушуєте мої права?» — ці слова, на жаль, часто використовує людина в ситуаціях, коли сама неправа. Зазвичай, заява про особисті права  є виправданням пасивності, лінощів, прагненням отримати щось, нічого не даючи взамін.
На вмінні кожної людини користуватися своїми правами та поважати права інших будуються рівноправні стосунки з  оточуючими, які характеризуються взаємною довірою, співчуттям, теплотою, відчуттям єдності, впевненості. Без впевненості довіра перетворюється на підозрілість, співчуття – на байдужість, а теплота  й відчуття єдності немає.
Обговорення в колі: кожна група отримує роздатковий матеріал «Асертивні права людини», учням пропонується ознайомитися з ними  та дійти висновку разом з учителем, що асертивна поведінка – є способом захисту права людини.
Учитель демонструє учням презентацію «Права, свободи та обов'язки людини і гро­мадянина».

Слово вчителя: Більш докладніше зупинимося на праві про освіту.
Право на освіту — одне з конституційних соціально-економічних прав, що забезпечуються розгалуженою ме­режею навчально-виховних закладів, які можуть бути як дер­жавними, так і приватними, системою наукових установ, зак­ладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, ство­рення умов для вільного вибору профілю навчання відповідно до інтересів та уподобань, різними формами навчання (оч­ною, заочною, вечірньою). Закон України «Про освіту» встановлює єдину в країні систему освіти, яка включає: а) дошкільне виховання; б) загальну середню освіту 1, 2, З ступенів (початкову, основну, старшу школи); в) професійну освіту; г) вищу освіту; д) післядипломну підготовку; о) аспірантуру; є) докторантуру; ж) підвищення кваліфікації перепідготовки кадрів; з) позашкільне навчання та вихован­ня; і) самоосвіту.
        Згідно з законом, обов'язковим є навчання з шести (семи)- річного віку до 15 років. Законодавство про освіту визначає права та обов'язки учнів. Так, учні мають такі права: вибору форм, профілю навчання, користування ма­теріально-технічною, виробничою та спортивно-оздоровчою базою навчально-виховного закладу, доступ до інформації у всіх галузях знань, участь у олімпіадах, конкурсах, одержання направлення до навчання в інших закладах, участь у громадсь­кому самоврядуванні, безпечні та нешкідливі умови навчання. Здійснення учнями своїх прав нерозривно пов'язане з дотри­манням ними і обов'язків, які закріплені в законі. Серед них: систематичне і глибоке оволодіння знаннями, дотримання мо­ральних, етичних норм співжиття та норм законодавства.
Робота в групах:  групам пропонується  відповісти на питання.
Учитель продовжує ознайомлювати учнів з розділами  Конституції України про права та обов’язки. Останнє речення в цьому розділі звучить так: «Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності».
Тому ми повинні знати не тільки свої права і обов'язки, а й дотримуватися чинного законодавства, що діє у нашій дер­жаві, і не чинити протиправних діянь, що караються ними.
Не можна розуміти відповідальність узагалі, абстрактно. Відповідальність у людини може бути перед собою, своєю совістю, своїми батьками. Відповідальність перед суспільством суворе дотримання встановлених у ньому правил і норм. Порушення їх спричиняє певні санкції морального, громадського, адміністративного або юридичного порядку. Дитина повинна усвідомлю­вати змалку: не дозвільна поведінка веде до відповідальності, покарання суспільного, адміністративного, кримінального.
Повага до закону повинна формуватися в родині. А поважати закон можна лише одним способом: дотримуватись його, будувати свою особисту поведінку на основі й у рамках законності. І тут першим учителем і прикладом для дитини має стати батько, мати їхнє ставлення до своєї справи, даного слова, обов'язків. Саме в родині дитина повинна засвоїти предметний урок принциповості й високої відповідальності.
Повідомлення учня:

 Про поняття правопорушення. Правопорушення — це порушення правової норми, заборони, встановленої суспільством. Тобто це — анти суспільне діяння, ймовірність здійснення таких діянь передбачена спеціальними закона­ми. Держава та її органи мають право за цими законами ка­рати правопорушників. Отже, правопорушення — це про­типравне анти суспільне діяння, що заподіює шкоду суспільству і карається законом. Правопорушенням може бути не лише дія, а й бездіяльність. У деяких випадках бездіяльність буває аморальною, шкідливою суспільству (наприклад, неподання необхідної допомога при наявності можливостей надати допомогу).
Кримінальна відповідальність настає з 16 років. У деяких випадках, передбачених законодавством, кримінальна відповідальність настає з 14 років.
         Правопорушення поділяють­ся на злочини та проступки. Одним із видів правопорушення с дисциплінарний проступок. Це проступки, які пов'язані з по­рушенням трудової дисципліни, службових обов'язків, правил поведінки. Другий вид — це цивільне правопорушення. Це по­рушення норм цивільного права, наприклад — заподіяння шкоди особі, майну чи порушення договору, угоди тощо.  При­ниження честі і гідності особи — це теж цивільне правопору­шення і потерпілий може звернутися до суду. Третій вид — це адміністративне правопорушення. Це порушення норм адміністративного права, наприклад, порушення різних санітарних правил, правил громадського порядку, військового обліку, паспортного режиму, дрібне хуліганство, порушення правил дорожнього руху, правил протипожежної безпеки.
ІV. Підсумок уроку:
І Конкурс юних правознавців:
1. Головний закон країни? (Конституція)
2. Обвинувач у суді? (Прокурор)
3. Добровільне об'єднання громадян країни за  певними політичним поглядами? (партія)
4. Рішення суду? (вирок)
5. Символ влади гетьмана? (булава)
6. Той, хто бачив злочин? (свідок)
7. Який документ обумовлює кримінальну відповідальність? (кримінальний кодекс)
8. Захист у суді? (адвокат)
9. Документ, необхідний для проведення арешту, обшуку? (ордер)
ІІ Конкурс «Все життя – театр, а ми гравці у ньому»
Підготувати та показати сценку:
І команда – про порушення рівності жінки та чоловіка;
ІІ команда – про порушення шлюбно-сімейного права;
ІІІ команда – про права дитини;

Слово вчителя: «Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пож­неш характер, посієш характер — пожнеш долю», — говорить народна мудрість. Отож і від тебе самого насамперед зале­жить твоя доля, доля громадянина України.
Кожна людина, досягши певного віку, несе особисту відповідальність за наслідки невиконання або недостатнього виконання передбаченими правовими законами обов'язків, які призводять до порушення прав інших людей. Громадянська відповідальність передбачає застосування до правопорушника заходів і дій, які мають для нього негативні економічні та інші наслідки.


пʼятниця, 15 вересня 2017 р.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МЕНТАЛЬНИХ КАРТ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві [1].
Навчання в сучасній школі спрямоване на формування цілісної картини світу шляхом встановлення міжпредметних зв'язків, формування в учнів інформаційної компетенції, формування навичок використання одержаних знань та умінь в житті та в майбутній професії.
Як успішно справлятися з потоком інформації, що надходить? Як витрачати на обробку, аналіз і прийняття рішення за отриманою інформацією мінімум часу і сил?
Інноваційна спрямованість навчального процесу призводить до корінних змін у педагогічній практиці, спрямування методів на усвідомлене і творче навчання учнів, розвиток їхніх особистісних якостей – самостійності у прийнятті рішень, творчого підходу у навчанні, ініціативності, наполегливості, самооцінки тощо. Ментальні карти ідеально підходять для використання у школах, можуть бути застосовані у будь-яких видах завдань, залучають учнів різного віку до активного творчого мислення, організації й вирішення проблем [2].
Метод «ментальна карта»-діаграма призначений для представлення слів, ідей, завдань, пов’язаних між собою та розташованих по радіусу навколо ключового слова або ідеї. Він використовується для генерування, візуалізації, структурування і класифікації ідей та як допомога у вивченні й організації матеріалу, при вирішенні проблеми, прийнятті рішення. Діаграма представляє семантичні або інші зв’язки між порціями інформації. Елементи діаграми розташовані інтуїтивно згідно з важливістю концепта та організовані у групуваннях, підрозділах і зонах. Цей метод може використовуватися вчителями для пояснювання концепцій інноваційним шляхом, також дуже часто його використовують під час уроку-лекції. Ментальні карти робляться швидко та легко запам’ятовуються завдяки їх візуальній якості.
Ментальна карта (mind map, асоціативна карта, інтелект-карта, карта-знань) будується на основі ключових слів або картинок, які відображають частини головної ідеї [3]. На відміну від асоціативної карти, у когнітивних і концептуальних карт центральна ідея – основа концепції – може бути не представлена в моделі або на малюнку, але вона сприймається і розшифровується у процесі детального опису. Ментальні карти вирізняються деревовидною структурою з декількома ярусами вузлів, причому асоціативні зв’язки можуть не відповідати рівню категоризації і бути конкретизовані.
Карта знань (англійською Mind map, карта розуму, пам'яті, думок) — сукупність діаграм і схем, що в наочному вигляді демонструють думки, тези, пов’язані одна з одною та об’єднані загальною ідеєю.
Така карта дозволяє зобразити певний процес або ідею повністю, а також утримувати одночасно у свідомості значну кількість даних, демонструвати зв’язки між окремими частинами, запам’ятовувати (записувати) матеріали та відтворювати їх навіть через тривалий термін у системі знань про певний об'єкти чи у певній галузі.
Цей спосіб має багато переваг перед звичайними загальноприйнятими способами запису. На відміну від лінійного тексту, карти знань не лише зберігають факти, але і демонструють взаємозв'язки між ними, тим самим забезпечуючи швидше і глибше розуміння матеріалу.
Використання карт знань в навчальному процесі дає такі можливості:
·                          поліпшити пам’ять, нагадати факти, слова й образи;
·                          генерувати ідеї;
·                          надихнути на пошук рішення;
·                          продемонструвати концепції і діаграми;
·                          аналізувати результати або події;
·                          структурувати роботу (реферат, доповідь);
·                          підбивати підсумки зробленого;
·                          організовувати взаємодію при груповій роботі або у рольових іграх;
·                          ефективно структурувати і опрацьовувати дані.
Карта пам'яті реалізовано у вигляді діаграми, на якій зображено слова, ідеї, завдання або інші поняття, зв'язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї. В основі цієї техніки лежить принцип «радіантного мислення», що відноситься до асоціативних розумових процесів, відправною точкою яких є центральний об'єкт.
Основні принципи створення карт знань:
·                          об'єкт уваги (вивчення) сфокусовано в центральному образі;
·                          основні теми і ідеї, пов'язані з об'єктом уваги, розходяться від центрального образу у вигляді ідей;
·                          гілки пояснено й позначено ключовими образами і словами;
·                          ідеї наступного порядку (рівня) також зображено у вигляді гілок, що відходять від центральних гілок і так далі;
·                          гілки формують зв'язану вузлову структуру (систему).
Приклади доречного використання карт знань:
·                          наукова класифікація (живих організмів, мінералів, органічних сполук, історичних фактів, філологічних понять і структури мови, словниковий запас);
·                          виклад конкретно наукової теорії (наприклад, аксіоматичний виклад геометрії) та її застосувань (опис географічних регіонів);
·                          системний виклад перебігу дослідження (у тому числі наукового експерименту), планування роботи, обліку отриманих результатів і підбиття підсумків;
Таким чином, карти знань — це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації даних у наочній формі. Їх можна використати, щоб фіксувати ті думки та ідеї, які проносяться в голові, коли ви роздумуєте над яким-небудь завданням. І навпаки, вони дозволяють так оформити інформацію, що мозок легко буде її сприймати. Бо карти знань відображають природний спосіб мислення.
Онлайнові сервіси для створення карт знань на комп’ютері:
http://bubbl.us/ – безкоштовний сервіс, що надає можливість організувати асинхронну колективну роботу (безкоштовно можна створити не більше трьох карт);

Переваги:
·                          можливість роздруковувати, помістити у блог або на сайт створену карту;
·                          є можливість одночасної роботи з картою кількох людей;
·                          карту можна зберегти як малюнок, а також надіслати eлектронною поштою.
Особливості:
·                          неможливо долучити зображення;
·                          не можна прикріплювати зображення, а лише змінювати колір підрозділу або розташування у просторі.
·                          http://www.mindmeister.com/ – сервіс, що має безкоштовний (базовий) тарифний план, підтримує синхронну колективну роботу та забезпечує роботу із вкладеними структурами карт;
Переваги:
·                          можливість імпортувати та експортувати карти з FreeMind;
·                          можливість зберігати карти на сервері і мати до них доступ з будь-якого комп'ютера;
·                          можливість прикріплювати файли до гілочок;
·                          є безкоштовна версія Baisic Free version (з функціональними обмеженнями).
Особливості:
·                          графічні символи маленькі за розміром і вибір їх невеликий;
·                          немає можливості змінювати колір ліній і їх форму;
·                          потрібна реєстрація перед доступом до ресурсу;
·                          повна версія коштує $15 на рік.
ДЕМОНСТРАЦІЙНИЙ ПРИКЛАД ВИКОРИСТАННЯ МЕНТАЛЬНИХ КАРТ
·                          https://www.mindomo.com/ru/index.htm – функціональний онлайн сервіс, що дозволяє створювати і редагувати ментальні карти, а також ділитися ними з друзями і колегами.
Переваги:
·                          підтримка більшості оперативних систем і браузерів;
·                          підтримка декількох мов;
·                          можливість імпорту ментальних карт у інших форматах.
Особливості:
·                          неможливо прибрати рекламні блоки зі сторінки, на якій створюють карту;
·                          максимальна кількість карт, які можна зберегти -7.
Бібліографія:
1. Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті.
2. Машкіна В.В. Використання ментальних карт у підготовці фахівців з географії // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Зб. наук. праць. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2011. – Вип.13. – С. 62-64.
3. Okada A., Buckingham Shum S., Sherborne T. Knowledge cartography: software tools and mapping techniques. – London: Springer Ltd, 2008. – 424 p.


Екскурсія.

 Години пам’яті до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав . Сьогодні ми відвідали музей пам’ять воїнів-інтернац...