неділю, 29 травня 2016 р.

Техніка безпеки

Пам'ятка безпечної поведінки під час літніх канікул.

1. Гуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього. 
2. Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти. 
3. Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості. 

4. Під час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину, здираючись якнайвище на дерева. 
5. Під час літнього відпочинку слід поводитися так, щоб не мати дорікань із боку дорослих.  
6. Під час канікул слід, як і раніше, дотримуватися правил техніки пожежної безпеки. 
7. Не можна брати в руки незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратися ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження дорослим.  
8. Під час відпочинку на узбережжі слід обов'язково дотримуватися правил поведінки на воді й поблизу неї.  
9. Одяг та взуття для відпочинку слід вибирати згідно із сезоном. 
10. Після контакту зі свійськими тваринами слід добре вимити руки з милом.
 Правила безпеки на воді.
Пам’ятка

Варто пам'ятати, що основними умовами безпеки є:
•  правильний вибір і обладнання місць купання;
•   суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах на воді.



 ПІД ЧАС КУПАННЯ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
•   залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени;
•   стрибати у воду з човнів, катерів, споруд, не призначених для цього;
•   пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів;
•  використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин та інше знаряддя, не передбачене для плавання;
•   плавати на плавзасобах у місцях, відведених для купання;
•  вживати спиртні напої;
•   забруднювати воду і берег, прати білизну й одяг у місцях, відведених для купання;
•   підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання;
•  допускати у воді грубі ігри, які пов'язані з обмеженням руху рук і ніг у воді;
•  подавати помилкові сигнали небезпеки, заходити глибше, ніж по пояс людям, які не вміють плавати.

 НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ НА ВОДІ:
•   покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню;
•   однією рукою відкрийте йому рота, пальцями іншої руки, завернутими у салфетку або носову хустинку, видаліть з порожнини рота пісок, мул та інше;
•   рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігніть хребет в шийному відділі, за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу, утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носу;
•   наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені, водночас "краєм ока" контролюйте підіймання грудної клітки. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, проведіть штучну вентиляцію не методом "рот в рот", а "рот в ніс", затискаючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань - 16-20 за хвилину;
•   для зовнішнього масажу серця розташуйтесь збоку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть на передньо-нижню поверхню грудини, основу другої долоні в поперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулуба, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину;

•   у випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань до натискувань на грудину 1:5, якщо рятувальників двоє - 2:15;

•   через кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з'явився пульс на сонних артеріях. Масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри. 

  Правила поведінки біля водоймищ
1. Не загоряй надто довго — перегрієшся і отримаєш сонячний удар. 
2. Не купайся і не пірнай у воду після тривалого перебування на сонці, тобі може стати погано. Купатися краще вранці або ввечері, коли тепло, але не можна перегрітися. 
3. Ніколи не пірнай у незнайомих місцях! Тут може виявитися неглибоко, а інколи на дні лежать гнилі колоди, гостре каміння, об яке можна поранитися, та густі водорості, у яких легко заплутатися. 
4. Не грай у тих місцях, звідки легко впасти у воду. 
5. Не влаштовуй у воді ігор, пов'язаних із захватами. 
6. Не вирушай у плавання на самодільних плотах. 
7. Не ходи купатися на водоймища без супроводу дорослих. 
8. Не запливай на глибоке на надувних матрацах та кругах. 



Дитячий травматизм.
«Бережи свої очі!»
1. Не торкайся очей брудними руками, рукавами одягу тощо. Якщо в око потрапила порошинка, його треба промити кип'яченою водою, а коли це неможливо — видалити її чистим носовичком. 
2. Дотримуйся правил безпеки під час роботи у майстерні або виконуючи хатню роботу. 
3. Не нахиляйся низько над каструлею з окропом або сковорідкою, на якій шкварчить масло. 
4. Будь дуже обережним із пральним порошком, розчинами для миття посуду та іншими хімічними речовинами. Перед застосуванням зверни увагу, на їхню упаковку — на ній має бути написано, як поводитись, якщо така речовина потрапила в очі.  
5. Обережно поводься із гострими предметами під час гри! Розмахуючи палицею перед обличчям товариша, ти можеш випадково поранити йому око.  
6. Будь уважним під час прогулянок та забав. У лісі чи в саду око може поранити гостра гілка. 
7. Якщо ти сильно пошкодив око, негайно звернися до лікаря! 

Користування громадським транспортом

1.Посадка в громадський транспорт здійснюється лише з посадочної площадки, або узбіччя тротуару.
2. До транспорту слід підходити після повної його зупинки.
3. Посадка на громадський транспорт відбувається дисципліновано, в порядку черги.
4. Зайшовши в салон, необхідно  пройти вперед, не створюючи натовп біля дверей.
5. Забороняється висовуватись з вікон.
6. Не можна ходити по салону під час руху автотранспорту – це небезпечно.
7. Під час руху не можна відволікати водія розмовами і заважати водієві керувати транспортним засобом.
8. Не можна відчиняти двері, не дочекавшись зупинки.
9. Не можна перешкоджати зачиненню дверей.
10. На зупинках виходять у сторону тротуару чи узбіччя.
11. Заборонено їздити на підніжках транспорту або чіплятись за борти машин.
12. Дітей слід перевозити лише в сидячому положенні.



13. Малюків під час руху транспорту необхідно тримати на руках, або у спеціальних кріслах.
12. Проїзд дітей в кузові транспортного автомобіля дозволяється лише тоді, коли кузов обладнаний сидіннями, а заднє сидіння має спинку. У кузові  повинно знаходитись не менше двох дорослих. Висадка і посадка здійснюється через правий або задній борт.
12. На мотоциклах дітей перевозять у колясках, з надітим шоломом. Посадка і висадка здійснюється лише на праву сторону.

 Безпека на дорогах

 
  1. Пішоходи повинні ходити тротуарами або пішохідними доріжками, а за їх відсутності - велосипедними доріжками або в один ряд по узбіччю дороги, назустріч руху транспортних засобів. При цьому необхідно бути особливо обережним та не створювати перешкод іншим учасникам руху. 

  2. На дорогах, які мають розділову смугу, а також на дорогах поза населеними пунктами, можна рухатися по зовнішньому краю проїжджої частини назустріч руху транспортних засобів

  3. Переходити проїжджу частину пішоходам дозволяється тільки підземними пішохідними переходами та в місцях, позначених спеціальною дорожньою розміткою або дорожніми знаками «Пішохідний перехід». Переходячи проїжджу частину, пішоходи не повинні затримуватися та зупинятися на ній. Не рекомендується дорогу перебігати, йти потрібно спокійним кроком.
  4. Відповідно Правил дорожнього руху пішохід має перевагу перед транспортними засобами при переході проїжджої частини визначеними пішохідними переходами, що не регулюються, а також тими переходами, що регулюються, за наявності відповідного сигналу світлофора або регулювальника.

Обережно! Діти на дорозі!

(рекомендації фахівців МНС України керівникам загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів з питань забезпечення безпеки дітей)

У ХХІ столітті важко уявити своє повсякденне життя без автомобілів, які набагато полегшують наше буття, але тим самим несуть із собою величезну небезпеку для життя дорослих і особливо дітей. Кожен день вулицями свого міста ти та твої однолітки йдуть до школи чи на прогулянку. 

Одначе вулиця великого міста – не найліпше місце навіть для дорослої людини. Тим більше вона не пристосована для дитини. Щодня дорогою додому зі школи чи навпаки дитина наражається на ризик потрапити в екстремальну ситуацію. Найчастіше через неуважність або незнання Правил дорожнього руху діти гинуть на вулицях в дорожньо-транспортних пригодах, а травми ДТП – найтяжчі. Тому, щоб попередити дорожньо-транспортні пригоди, небезпеку для здоров’я, життя, треба знати ці Правила і застосовувати їх:
  • не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;
  • ходити лише тротуарами, дотримуючись правої сторони, а якщо вони відсутні — по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається, — тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід — водія; 
  • не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів; 
  • переходити дорогу можна лише у дозволених місцях – «зебра», підземних та надземний переходи; 
  • зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини, — праворуч; 
  • пам'ятайте, що причиною ДТП може стати не тільки наїзд автомобіля або мотоцикла, але й велосипеда. Нерідко саме велосипедисти є джерелом напруженості на вулицях, у дворах; 
  • чітко визначте для себе межі території для прогулянок, вулиці переходьте тільки в групі з іншими пішоходами; 
  • у разі дорожньо-транспортної пригоди надавати можливу допомогу потерпілим і повідомити про пригоду міліцію.
На жаль, не всі добре знають ці Правила й іноді нехтують ними. А тому щорічно на наших дорогах гинуть сотні дітей і дорослих. Трапляються дорожньо-транспортні пригоди дуже часто у таких випадках, коли ніби-то нічого не загрожувало.

Порушник Правил дорожнього руху не тільки наражає на небезпеку себе, а й ставить під загрозу життя інших людей.  

Близько 70% вуличних травм, як свідчить статистика, відбуваються зі школярами на шляху зі школи додому, бо дорогу після занять дітлахи вважають початком відпочинку. Щоб такий відпочинок не перетворювався на трагедію, мав певні межі, необхідно зустрічати та супроводжувати дитину, або суворо обмежувати час та маршрут додому: нікуди не звертати, не бавитись, не заходити. 

Підготовка до «професії пішохід» починається в дитячому садочку, продовжується в школі, а потім все життя кожного дня надає нові уроки. Тому надзвичайно важливо, щоб отримані дітьми знання правил безпечної поведінки на дорозі закріпили ще й батьки. Водночас закликаємо вихователів ще раз повторити з дітьми правила безпечної поведінки на вулицях та дорогах. Особливо це стосується учнів молодших класів. Розробіть на уроках безпечний маршрут руху дитини додому зі школи. Наголосіть дітям про необхідність неухильного дотримання правил дорожнього руху, обов'язково перевірте засвоєні знання. I запам'ятайте, що найкращим взірцем поведінки на вулицях та автошляхах для дитини є безпосередньо приклад батьків. 

Лише спільними зусиллями можна вирішити таку гостру проблему сьогодення, як дитячий дорожньо-транспортний травматизм.

Отруєння грибами.


  • ЗБИРАЙТЕ ЛИШЕ ТІ ГРИБИ, ЯКІ ДОБРЕ ЗНАЄТЕ;
  • ВІДМОВТЕСЬ ВІД ЗБИРАННЯ ТА ВЖИВАННЯ ПЛАСТИНЧАТИХ ГРИБІВ (СМЕРТЕЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНА БЛІДА ПОГАНКА МОЖЕ БУТИ СХОЖА НА ПЛАСТИН­ЧАТІ ГРИБИ - ПЕЧЕРИЦІ, СИРОЇЖКИ, ШАМПІНЬЙОНИ);
  • НЕ ЗБИРАЙТЕ ГРИБИ ПОБЛИЗУ АВТОДОРІГ, СХОВИЩ ОТРУТОХІМІКАТІВ, СМІТТЄЗВАЛИЩ, ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ, ЗАЛІЗНИЦЬ, В МІСЬКИХ ПАРКАХ (ГРИБИ МАЮТЬ ВЛАСТИВІСТЬ НАКОПИЧУВАТИ З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТОКСИЧНІ РЕЧОВИНИ);
  • НЕ КУПУЙТЕ ДИКОРОСЛИХ ГРИБІВ НА РИНКАХ ( НЕВІДОМО ДЕ І КОЛИ ВОНИ БУЛИ ЗІБРАНІ ) ; 
  • НЕ МОЖНА ЇСТИ ГРИБИ ДІТЯМ (ДИТЯЧИЙ ОРГАНІЗМ БІЛЬШ  ВРАЗЛИВИЙ ДО ГРИБНОЇ ОТРУТИ ) ;
  • НЕ КУШТУЙТЕ СИРИХ ГРИБІВ ;
  • НЕ ЗБИРАЙТЕ СТАРИХ, ПЕРЕСТИГЛИХ, ЧЕРВИВИХ ГРИБІВ ;
  • ПЕРЕД ПРИГОТУВАННЯМ ГРИБИ НЕОБХІДНО ПРОТЯГОМ 10-15 ХВ. ПРОВАРИТИ В ПІДСОЛЕНІЙ ВОДІ ( ВІДВАР НЕОБХІДНО ВИЛИТИ ) ;
  • В РАЗІ ПОЯВИ СИМПТОМІВ ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ (БІЛЬ В ЖИВОТІ, БЛЮВАННЯ ГОЛОВНИЙ БІЛЬ , ПРОНОС ) НЕОБХІДНО НЕГАЙНО ЗВЕРНУТИСЬ ЗА КВАЛІФІКОВА­НОЮ МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ (ДО НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТРІБНО ДЕКІЛЬКА РАЗІВ ПРОМИТИ ШЛУНОК РОЗЧИНОМ СОДИ АБО СВІТЛО-РОЖЕВИМ РОЗ­ЧИНОМ МАРГАНЦІВКИ);

  •  
Правила пожежної безпеки під час відпочинку на природі, в лісі.

Теплі весняні та літні  дні сприяють відпочинку на природі.  Більшість громадян виїздить  за місто: на дачу, до води, у ліс. На жаль, на відпочинку люди забувають про правила поведінки в лісі, спричиняючи пожежі.
Перебуваючи в лісовій та парковій зоні на відпочинку, не забувайте дотримуватися вимог пожежної безпеки:
  • Виберіть місце для вогнища й обладнайте його. 
  • Ніколи не залишайте вогнище без догляду. 
  • Також небезпечною може бути просякнута мастилом, бензином, гасом чи іншою пально-мастильною речовиною ганчірка. 
  • Пожежу може спричинити навіть заправка паливного баку машини при працюючому двигуні. 
  • Залишена на сонячній галявині пляшка чи уламок скла, фокусуючи сонячне проміння, здатні спрацювати як запалювальні лінзи. Це досить часто призводить до самозагоряння лісових масивів. 
Спалювання сухої трави та пожежі, спричинені безконтрольністю цього процесу, набувають  дедалі загрозливіших масштабів. Під час горіння разом із травою, сухостоєм та опалим листям пошкоджується й верхній гумусний шар, який відповідає за родючість землі. Отже, користі від спалювання немає жодної, а от шкоди – більш ніж достатньо. 

Правила протипожежної безпеки
1. Не грайся із сірниками та запальничками. 
2. Не запалюй свічки та бенгальські вогні без нагляду. 
3. Не залишай іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів, не суши речі над газовою плитою. 
4. Не пали багать у сараях, підвалах, на горищах, 
5. Не вмикай багато електроприладів одночасно, електромережа може згоріти. 
6. Обов'язково вимикай електроприлади, коли ідеш із дому. Але не тягни за дріт руками, обережно вийми штепсель із розетки. 
7. На дачі або у селі не відкривай грубку — від маленької вуглинки, що випаде з неї, може статися пожежа. 

Якщо виникла пожежа, а дорослих немає вдома 

1. Якщо вогонь невеликий, накинь на нього товсту ковдру або залий водою. 
2. Якщо горить шнур електроприладу, перш ніж залити полум'я водою, вийми штепсель електроприладу з розетки. Гасити увімкнені електроприлади водою не можна! 
3. Якщо тобі не вдалося самостійно загасити вогонь, вибігай з квартири і клич на допомогу або дзвони за номером 1- 01. 
4. Зателефонувавши до пожежної частини, чітко називай свої прізвище та адресу і повідом, що горить. 
5. Не намагайся врятуватися від пожежі у шафі, кладовці або іншому тісному місці — можеш учадіти там від газів, що виділяються під час горіння. 
6. Не можна відкривати вікно, доки вогонь у кімнаті не згас — свіже повітря підживить його і полум'я спалахне з новою силою. 
7. Доки чекаєш на пожежників, не панікуй, шукай вихід із кімнати, але не намагайся вистрибнути у вікно. 
8. Довірся пожежним, виконуй усе, що вони накажуть тобі. 
9. Якщо ти знаєш, що хтось не може вийти з будинку, який горить, повідом про це дорослих або пожежних. 

Що робити, якщо пахне газом 
1. Якщо хтось із дорослих удома, негайно скажи їм про це. 
2. Відкрий усі вікна та кватирки, провітри помешкання. 
3. Перевір, чи перекриті на плиті конфорки горілок. 
4. Якщо ти вдома один, негайно телефонуй до служби газу за номером 
1-04. 
5. Ні в якому разі не вмикай світло у загазованому та сусідніх приміщеннях і не запалюй вогонь. 





Правила електробезпеки

У часи технічного прогресу, нових наукових технологій зросла  кількість небезпек, що чатують на малечу. Поява великої кількості електричного обладнання викликає чималий інтерес у підростаючого покоління.
Для запобігання ураження електричним струмом та попередження нещасних випадків звертаємося до батьків з проханням:
  • Не залишайте дітей без нагляду;
  • Інформуйте їх про правила поводження з електричними приладами та правила поведінки поблизу енергообладнання;
  • Постійно нагадуйте дітям, як себе поводити в критичній ситуації, коли в біду потрапляють вони або хтось з їхніх друзів.

 Зокрема зверніть увагу дітей на те, що:
  • перш ніж увімкнути побутовий прилад у штепсельну розетку, необхідно оглянути, чи не пошкоджена вилка та перевірити неушкодженість ізоляції електричного проводу;
  • для того, щоб вимкнути побутовий прилад зі штепсельної розетки, потрібно триматись за вилку, а не за шнур;
  • не вставляти у штепсельну розетку цвяхи, шпильки та інші предмети;
  • не ремонтувати пошкоджені вимикачі, лампові патрони, штепсельні розетки, які знаходяться під напругою;
  • не проводити заміну перегорілих або пошкоджених електричних лампочок, які ввімкнуті в освітлювальну мережу;
  • не вбивати цвяхи в стіни у місцях можливого знаходження електропроводки;
  • не підніматись по опорах ліній електропередач до електропроводів та на дахи споруд, над якими проходять електричні проводи;
  • не проводити ігри поблизу ліній електропередач;
  • у разі виявлення обірваного проводу лінії електропередач, ні в якому разі не наближатись до нього і негайно повідомити про це дорослих;
  • не влізати на територію загороджених трансформаторних підстанцій та в їх приміщення.

Пам’ятайте!
Ваша уважність та серйозне ставлення до електробезпеки є запорукою життя та здоров’я ваших дітей! Ваше нагадування може врятувати дитину від ураження електричним струмом і зберегти її життя.

Перша допомога

Перша допомога при перегріванні: тепловому та сонячному ударах

Перегрівання організму – це хворобливий стан, що може виникнути внаслідок тривалої дії на організм підвищеної температури зовнішнього середовища (на виробництві, в умовах, які утруднюють тепловіддачу з поверхні тіла, в районах з гарячим кліматом).
спека може призвести до теплового та сонячного ударів. Тепловий удар – це загальний перегрів організму через розлад терморегуляції під впливом надлишку тепла. Сонячний удар – ураження центральної нервової системи внаслідок інтенсивної тривалої дії прямих сонячних променів на голову.
Що сприяє перегріву:
фізичні навантаження та інтенсивна робота м’язами, цупкий і теплий одяг, підвищена вологість повітря, мала швидкість руху повітря, недостатнє вживання рідини.
Ознаки теплового удару:
сонливість, позіхання, похитування, розлад мови, червоне обличчя, важке дихання.
Якщо у цій стадії не надати хворому допомоги, він знепритомніє, його шкіра стане холодною, хоча пульс буде під 160 ударів за хвилину, а температура тіла підніметься до +40-41 градусів. Дихання у цій ситуації стає поверхневим, з хрипами та стогонами.
Людина може померти від зупинки дихання чи серця.
Ознаки сонячного удару:
розбитість, в’ялість, головний біль і запаморочення, розлад зору, шум у вухах, нудота і блювота, почервоніння обличчя, висока температура тіла (+38-39 градусів), дуже часті удари пульсу та дихання.
У важких випадках – галюцинації, кома, смерть.
Причини перегрівання організму. Поняття теплового та сонячного ударів
Причинами перегрівання організму є порушення тепловіддачі в районах зі спекотним кліматом, на виробництвах із високою температурою, у приміщеннях, що не провітрюються. Перегріванню сприяє і утворення тепла у процесі виконання фізичної роботи, особливо в одязі з синтетичних волокон, що перешкоджає випаровуванню поту. Такі умови викликають у людини тепловий удар або, якщо людина знаходиться на сонці, сонячний удар.
Тепловий і сонячний удари — це патологічні стани, що супроводжуються сильним головним болем, головокружінням, загальною слабкістю, зблідненням, сповільненням рухів. Можливі нудота, блювання, короткочасна втрата свідомості, підвищення тем­ператури тіла до +40-+41°С. При подальшому впливі високої температури шкіра обличчя й губ синіє, посилюється задишка. Пульс стає слабким і може зовсім зникну­ти. З'являються занепокоєння, марення, галюцинації та судороги. Якщо у людини з'явились ознаки перегрівання, необхідно одразу ж викликати лікаря. Людину, що отримала тепловий чи сонячний удар, потрібно покласти у прохолодне місце, піді­йняти її голову, розстебнути одяг. Для збільшення тепловіддачі на лоб покласти холо­дний компрес і змочити одяг водою. Якщо людина не знепритомніла, корисно дати їй міцний холодний чай, холодну воду. У випадку зупинки дихання і серцевої діяльності необхідно до прибуття лікаря почати зовнішній масаж серця і штучну вентиляцію легень.
Для запобігання перегріванню на сонці голову обов'язково слід прикривати світ­лим головним убором, що добре відбиває сонячні промені.
Значне перегрівання організму, що виникає в тих випадках, коли порушується те­пловий баланс і віддача теплоти, яка надходить ззовні, і тієї, яка утворюється в орга­нізмі, з певних причин утруднена. Перегріванню сприяє підвищена температура пові­тря, його значна вологість, одяг, виготовлений із прогумованих і брезентових тканин, надмірне фізичне навантаження, нестача води для пиття.
Сонячний удар — різновид теплового. Він виникає в тому випадку, коли людина з непокритою головою тривалий час знаходиться під прямим сонячним промінням. Його виникненню сприяє загальне перегрівання організму.
Симптоми. Погіршення самопочуття, слабкість, розбитість. Відчуття сильного жару. Почервоніння шкіри. Рясне виділення поту. Посилене серцебиття, задишка, пульсація і важкість у скронях. Запаморочення, головний біль, іноді блювота. Темпе­ратура тіла підвищується до 38-40 °С. Частота пульсу досягає 100-120 ударів за хви­лину. При подальшому зростанні температури до 40-41°С пульс збільшується до 140-160 ударів за хвилину, зростає збудження, рухове занепокоєння, зменшується пітли­вість, що вказує на зрив пристосувальних реакцій.
У важких випадках теплового удару можливі затьмарення свідомості, аж до по­вної втрати, судоми різних груп м'язів, порушення дихання і кровообігу. Можуть бути галюцинації, марення. Шкіра суха, гаряча, язик теж сухий, пульс слабкий, арит­мічний. Дихання стає поверхневим і нечастим.
Засоби профілактики та перша допомога
Щоб уникнути теплового і сонячного удару, не слід пере­гріватись, не витрачати води і солей з організму, влітку носити головний убір, пере­важно білого кольору. У спекотну погоду слід збільшувати в добовому раціоні кіль­кість води і солі, не рекомендується їсти жирну, висококалорійну їжу.
Якщо при тепловому ударі не надати своєчасної допомоги, можливе настання смерті. Смерть настає внаслідок порушення дихання і кровообігу.
Швидко перенести потерпілого в прохолодне місце, покласти на спину, піднявши дещо ноги, зняти або розстебнути одяг. Змочити голову холодною водою або покласти на неї змочений холодною водою рушник, холодні примочки на лоб, тім'яну ділянку, потилицю, на пахові, підключичні, підколінні, пахвові ділянки, де зосереджено багато кровоносних судин. Можна зробити вологе обгортання або протерти тіло потерпілого шматочком льоду, облити його прохолодною водою, але обережно і не довго. Температура тіла потерпілого не повинна бути нижча від 38 °С.
Якщо людина не втратила свідомість, їй потрібно дати міцного холодного чаю або холодної підсоленої води (1/2 чайної ложки солі на 0,5 л води).
У важких випадках слід одразу зважити на характер дихання потерпілого, переві­рити, чи не порушена у нього прохідність дихальних шляхів. Виявивши, що язик запав, а в роті є блювотні маси, повернути голову потерпілого на бік і очистити поро­жнину рота бинтом або носовою хустинкою, накрученою на палець.
Якщо дихання слабке або його немає взагалі, терміново почати робити штучне дихання методом «рот у рот» або «рот у ніс» до появи самостійного глибокого дихан­ня. Якщо ж при цьому не відчувається пульс, а зіниці розширені і не реагують на світло, слід провести весь комплекс реанімації—штучне дихання і непрямий масаж серця.
З вищесказаного можна зробити наступні висновки:
Тепловий удар. При ньому різко розширюються судини шкіри, збільшується потовиділення, прискорюється пульс і дихання. Відмічаються сильна спрага, сухість у роті і носоглотці. Потім з'являються задишка, часте серцебиття, нудота, миготіння перед очима, оніміння, розширення зіниць, судоми.
При тяжких формах теплового удару щоки потерпілого западають, ніс загострюється, очі оточені темними кругами, губи синюваті.
Невідкладна допомога. Перш за все потерпілого перенести у прохолодне місце, зняти одяг, покласти щось холодне на голову, на ділянку серця, хребет. Корисно загорнути потерпілого змоченим у холодній воді простирадлом. Напувати підсоленою водою, холодним чаєм, кавою, дати понюхати нашатирний спирт. У випадках зупинки дихання здійснювати штучне дихання.
Сонячний удар - розвивається при перегріванні голови, не захищеної від прямої дії сонячного проміння. Відмічаються запаморочення, головний біль у сполученні з різким почервонінням обличчя, прискорення, а інколи уповільнення пульсу, короткочасне порушення орієнтації, запаморочення, а потім втрата свідомості. При тяжких формах відмічаються судоми, різке розширення зіниць.
Невідкладна допомога при сонячному ударі така ж, як і при тепловому ударі.
Усі заходи спрямовуються на те, щоби знизити температуру тіла та простимулювати дихання. Отже, покладіть потерпілого у тіні на землю так, щоби голова була вище ніг. Роздягніть його до пояса, а на потилицю та серце покладіть лід. Дайте багато холодного пиття (якщо хворий не може пити, то зробіть йому холодну клізму).
Дуже ефективним засобом є прохолодна ванна і нашатирний спирт під ніс. Коли потерпілий отямиться, напоїть його кавою чи чаєм.
Щоби уникнути теплового та сонячного ударів треба:
вдягатися у світле, зменшити фізичні навантаження, а перерву під час роботи варто перенести на найспекотніший період. Якомога частіше купайтеся, не обмежуйте себе у вживанні рідини та відпочивайте у тіні.


Відпочинок

Як класний керівник, люблю з дітьми подорожувати різними маршрутами, відвідувати цікаві місця нашої неньки України.





#ДеньБезпечногоІнтернету

День безпечного Інтернету (SID/ДБІ) запровадили мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії для просування безпечного та позит...