Виховні заходи

                                        Символи смерекової хати

Батьківська хата. Мамина пісня. Бабусина вишиванка, хліб – сіль на вишитому рушнику, чиста криниця – все це наша родовідна па'ять, наші символи, наші обереги.
Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть. Людина має завжди пам’ятати, звідки вона родом, глибоко знати історію свого народу, роду, його мову, звичаї.

На українську землю разом із незалежністю прийшла весна національного відродження, виринуло сповнене глибокого внутрішнього змісту слово «Берегиня».
З берегині починається рідна домівка. Вона оспівана в піснях, оповита легендами, зігріта теплом материнської любові. Батьківська хата! Які думки і почуття викликає у нас цей символ.

Відкритий виховний захід у 5 класі.

Тема: «У повсякденній свіжій мовній повені Слова цвітуть із губ людських”.

                                                                                                      Вивчайте мову українську –

                                                                                                     Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

                                                                                                     Прекрасну, милу і чудову,

                                                                                                    Як материнську пісню колискову.

                                                                                                                                     А. Каніщенко

Мета: Розширити знання учнів про рідну мову, формувати розуміння того, що мова – скарб народу, розвивати комунікативну компетентність учнів, виховувати почуття національної гідності, любові і поваги до рідної мови.

Обладнання: комп’ютер,записи пісень, записи на дошці, виставка малюнків «Це моя земля, моя країна», книжок українських казок, загадок, легенд, прислів’їв, пісень.

Хід заходу

1. Організаційний етап.

2. Робота над темою виховного заходу.

ВЕДУЧИЙ  Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню! Скільки в тобі доброти і лагідності, мудрості земної, закладеної ще славними вільнолюбними предками. Що може бути дорожчим для людини, як рідне слово?

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей...

О Боже мій, Великий, Всемогутній,

Мою вкраїнську мову порятуй.

І в світлий день пришестя, день майбутній

Вкраїні Царство Щастя приготуй.

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

ВЕДУЧА  Мова — це той інструмент, який єднає націю, народ в єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.

ВЕДУЧИЙ Ми переконані, що тут зібралися справжні українці, шанувальники рідного слова, знавці бездонної скарбниці нашого фольклору, української пісні.

ВЕДУЧА Тож запрошуємо всіх вас на свято української мови, яка є міцним корінням нашої вічно-живої культури.

Кліп (Звучить пісня-кліп Тріо «Крайня хата»)

Вступне слово вчителя. Сьогоднішня зустріч присвячена нашій рідній українській мові. Запрошуємо вас на слово щире, на бесіду мудру. Мова – це великий Божий дар для людини. У світі налічується близько трьох тисяч мов. У кожного народу вона своя. А серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова.

А чи знаєте ви, яке свято пов’язано з мовою?

( Міжнародний день рідної мови).

2-га ведуча. 21 лютого день рідної мови— свято унікальне. Винятковість його в тому, що воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об'єднала спільна історична доля в єдиний моноліт— народ. Це свято — День рідної мови.
2-й ведучий. У Святому Письмі сказано: «Спочатку було Слово». Для кожної людини воно завжди спочатку. Немає народу, байдужого до рідної мови, до своєї землі, тієї, на якій він народився й живе. Немає в жодній мові й нерідних слів. Батьківська хата, материнська мова, рідна земля — словосполучення, що несуть у собі величезний почуттєвий заряд. І нехай кожна доба, кожний народ наділяє образ своєї Вітчизни індивідуальними ознаками-атрибутами, мотив рідного слова в тому магнітному полі присутній постійно.
1-ша ведуча. Мова — одне з багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Бувають такі ситуації, коли навіть звучання рідного слова стає причиною особливого душевного стану, емоційного збудження будь-якої людини, не кажучи вже про тих, хто наділений, емоційно-образним баченням світу. Тож нехай наші почуття на сьогоднішньому святі стануть не тільки емоційними, а і яскраво колоритними й незабутніми. 

  ЧИТЕЦЬ:

 Мово наша

 Батьків і дідів наших,

 Молитво наша

 До рідної землі.

 Ти як мати рідна

 До сну нас колихала,

 Учила нас жити -

 Якими бути нам людьми.

Мова – суща і невмируща і невмируща,

Мова – материна сльоза.

Наша мова – мова вічної землі,

Наше слово – слово вічного народу!

Мово моя українська –

Батьківська, материнська,

Рідна мені до болю,  -

Дужий я із тобою!

(Пісня про рідну мову)

Вчитель. Слово надто багато важить у житті. Воно може впливати на долю, змінює настрій, робить людину щасливою або нещасною. Слово лікує і слово ранить – пам’ятаймо це.

Вчитель. Для кожної людини домівка – це місце, де можна відпочити тілом і душею, знайти прилисток від усього лихого і підтримку рідних людей…Це нерушимий храм любові, миру й злагоди. У рідному домі завжди лунає найближча, найзрозуміліша, найдорожча серцю рідна мова, бо бринить вона з ласкавих бабусиних вуст, з дідусевої говірки, з маминої пісні, з батьківського повчання, часом суворого, а часом жартівливого.
МОЛОДШІ ШКОЛЯРІ
1-ша учениця
  О мово рідна!
Золота колиско,
В яких світах би не бувала я,

З тобою серцем і по-українськи

Я вимовляю мамине ім'я,
2-й учень
Я так люблю, я так люблю тебе,

Моя співуча українська мово!

В тобі шумить Полісся голубе,
І дужі хвилі гомонять Дніпрові.
3-й учень
В тобі живе Карпатська височінь,

Що манить у незвідане майбутнє,

І степова безкрая широчінь,

І Кобзарева дума незабутня!
4-й учень
Ти рідна мово, чиста, як роса,

Цілюща й невичерпна, як криниця.

Святиня наша, гордість і краса,

Ти —розуму народного скарбниця!

Як легко йти з тобою по землі

І підставлять вітрам лице відкрите!

Для мене ти — як і насущний хліб,

Без тебе я не зміг би в світі жити!
1-ша ведуча
Під синій небом України Зазолотилися жита,

У чулім серці воєдино З'єдналася палітра та.

1-й ведучий
Дай нам, Боже, сили і снаги,

Щоб цвіли Дніпровські береги,

Щоб жили гуртом, не поодинці

На землі щасливі українці.
2-га ведуча
Щоб ми з вершин Чернечої крутизни

Нарешті не лукавили Вітчизні

Ні власній, ані братовій— довік.

Пречиста мово, слово світанкове,

Зламай злочено ковані підкови,

Яви нам в душі свій пречистий лик!
2-й ведучий
Я на рідній мові друзям щастя зичу.

Хай добро хлібину кожному несе.

У гостинну хату всіх покличу,

І вони, я певний, зрозуміють слово,

Де матусі ласка, батькове тепло,

Де вкраїнська мова пахне барвінково,

Де вкраїнська пісня розправля крило.

УЧЕНЬ

            Мово рідна, слово рідне,

         Хто вас забуває,

         Той у грудях не серденько,

         Тільки камінь має…

         У тій мові ми співали,

         В ній казки казали,

         У тій мові нам минувшість

         Нашу відкривали…

УЧЕНЬ

Мова кожного народу

неповторна і — своя;

в ній гримлять громи в негоду,

в тиші — трелі солов’я.

На своїй природній мові

І потоки гомонять;

Зелен-клени у діброві

По-кленовому шумлять.

Солов’їну, барвінкову,

Колосисту — на віки —

Українську рідну мову

В дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,—

Бо ж єдина — так, як мати,—

Мова в кожного із нас.

ВЕДУЧА  Українська література має свою могутню класику визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Симоненка. Золоту скарбницю рідної мови збагатили відомі майстри художнього слова – сучасні українські письменники: Ліна Костенко, Олесь Гончар, Павло Загребельний, Дмитро Павличко, Іван Драч. Прислухаймось до чарівних звуків, материнської лагідності і доброти, мудрості земної, втілених у поетичне слово.

Вчитель: Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої колискової пісні. Народні колискові зачаровують ніжністю, любов’ю. У них - материнська ласка, світ добра, краси.

(Колискова)
1-ша ведуча

Тож збережімо духовний заповіт наших предків любити свою землю, любити рідне слово, як зберегли нам наші батьки й діди рідну мову.
Учениця.

Немов іржа залізо роз’їда,

Так груба річ калічить наші душі,

Нам суржикова мова набрида.

Тому до вас таки звернутись мушу.

Псують квітучу ниву бур’яни.

А їх насіння – зерно золотаве.

Отак частенько груба річ бруднить

І нашу мову ніжну та ласкаву.

Пройшло крізь мур поневірянь і лих.

Та збереглось нетлінним рідне слово.

Слова – перлини…Як багато їх

Гумореска

Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші – не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: - Покажіть
Кухлик той, що з краю.
Продавщиця: - Што? Чєво?
Я не панімаю.
- Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
- Да какой же кухлік здєсь,
Єслі ето кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови:
- В Україні живете
Й не знаєте мови…
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
- У мєня єсть свій язик,
Ні к чєму мне мова.
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо така сама біда
В моєї корови:
Має, бідна, язика
– І не знає мови!

Вчитель. Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, і сам не вартий поваги. Мова служить нам завжди. Щирими словами ми звіряємося у дружбі, словами ніжними відкриваємо серце коханій людині, словами сокровенними звертаємося до Бога. Виткана чарівною калиною, і синім барвінком, і вишневим цвітом та запашною рутою-мя’тою, наша мова надається для того, щоб передати найглибші почування. Відомий поет і композитор Ю. Рибчинський писав: «Мова наша, мова – мова кольорова, в ній гроза травнева й тиша вечорова…»

Учениця .Історія засвідчує: мовне питання в Україні завжди було гострим, не раз ішлося про виживання мови. Тож маємо пам’ятати: якщо наша мова зникне в Україні, то її не буде більше ніде. «Немає в світі України, немає другого Дніпра»,  - застерігав Кобзар. А вже в часи ближчі В. Сосюра звертався до молоді з пристрасним словом: «О мова рідна! Їй віддав я гаряче серце недарма. Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема».

ВЕДУЧА  Історiя кожного народу має героїчні й трагiчнi, щасливi й нещаснi сторiнки. На долю України випали великi поневіряння: турецько-татарськi орди, польськi феодали, росiйський царизм хотіли поневолити наш народ. Забороняли мати власну iсторiю, культуру, мову.

Мово рідна! Мово невмируща!

Нездоланна в просторі віків!

Ти потрібна нам, як хліб насущний,

Як дарунок вічний прабатьків.

Знаю: вороги не раз топтали

Нашу мову упродовж віків,

«Рідні» доморощені вандали

Поклонялись мові чужаків.

...Той, хто рідну мову забуває,

Всіх продасть: і матір, і дітей.

Той Вітчизни рідної не має

І повагу втратить у людей.

 ВЕДУЧА. Шануймо й любімо рідну мову, не декларативно, не галасливо, а стишено і дієво. Не цураймося, не зневажаймо. Вбираймо в душу всі її барви, всі відтінки, осягаймо глибини, підіймаймося до вершин. Поважаймо себе в мові – і нас поважатиме світ.

Вчитель. Наше завдання – пильно берегти й збагачувати рідну мову, вивчати з ранніх літ. Хоч би куди  закинула нас доля, не забуваймо її. Кожен громадянин України мусить володіти державною мовою: «Вивчайте мову українську дзвінкоголосу, ніжну, чарівну, прекрасну, милу і чудову, як материнську пісню колискову».

Мова народу – найкращий цвіт, що ніколи не в’яне, а вічно живе, розвивається. Бережімо її, збагачуймо і розвиваймо, дбаймо про її чистоту і красу, намагаймося говорити одне одному лише добрі слова, тоді й світ навколо стане кращим, добрішим. Пам’ятаймо слова В. Сухомлинського: «Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припадає до нього вустами, той сам всихає від спраги».

Декламатор .Говоріть

Говоріть, як колись вас плекала матуся,

Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Продовжіть прислів’я та приказки. (За правильну відповідь – 1бал). Учитель читає початок прислів’я, учасники мають продовжити його.

Не все, що знаєш…(треба говорити).

Яка головонька…(така й розмовонька).

Умієш говорити…(умій і слухати).

Більше діла…(менше слів).

Гостре словечко…(коле сердечко).

Слово -  не горобець ..(вилетить – не впіймаєш).

Дав слово – держись…(не дав – кріпись.)

Слово не полова…(язик не помело.)

Говори мало - …(слухай багато.)

Мудрий не все каже, що знає…(а дурний не все знає, що  каже).

Що маєш казати…(наперед обміркуй).

Добре слово…(краще за гроші).

Слово до слова…(зложиться мова).

Вчитель: Рідна мово моя, пісенна. Мова завжди поряд з піснею. Наша мова – як чарівна пісня. А пісня – найвиразніша мова.

Звучить українська народна пісня «Грицю, Грицю, до роботи». Під час пісні – інсценівка.

Пояснити правила мовного етикету. Учитель читає прислів’я, що стосуються правил спілкування, учасники коментують їх.

Хліб-сіль їж, а правду ріж. Треба знати, де що сказати. Бережи хліб на обід, а слово на відповідь. Не хочеш почути дурних слів, не кажи їх сам. Всякому слову свій час. Слово чемне -  кожному приємне. Одне слово скажи, а двоє послухай.

Прийняла я дарунок від нені - то мова,

 Тому скарбу ніколи не скласти ціни,

 Моє серце вона осява барвінково,

 Будьте вдячні матусі, і дочки й сини!

 Будьте вдячні народу, бережіть теє слово,

 Що гранилось віками у битвах, в трудах,

 Воно визріло вже і співа колисково -

 Синя птиця народу - на буйних вітрах.

Вставити рольову гру «Виправляємо мовні помилки»

Тексти для:

 молодої матері:

неправильно                                   правильно

 Донечка, ти моя любимиця            Донечко, ти моя улюблениця

 Галочка, куди ти поділась?            Галинко, куди ти пропала?

 Моя дитина дуже похудала            Моя дитина дуже змарніла

 Ваш хлопчик більший мого         Ваш хлопчик більший ніж мій (від мого)

покупця:

 Мені ця спідниця не підходить    Мені ця спідниця не за розміром

 по розміру

 Скажіть, будьте добрі,                  Скажіть, будь ласка (будьте ласкаві, укроп по чому?                прошу сказати, кріп

 по скільки?

 Чи приймаєте Ви підписку на      Чи приймаєте Ви передплату на газети

 газети?

 В скільки годин ви відкриваєтесь?   О котрій годині відкривається ваш                            

 .                                                          магазин?

пасажира:

 Наш автобус буде через пару хвилин   Наш автобус буде через кілька хвилин                       

 .                                                               

 На цей автобус білет коштує 20 коп.     На цей автобус квиток коштує 20

 .                                                                  коп.

 

 Вибачаюсь, яка слідуюча зупинка?       Вибачте (перепрошую), скажіть,    

 .                                                                 будь ласка, яка наступна зупинка?

 Можна підсісти ?                                    Можна сісти біля Вас ?

Вчитель. Кажуть, у нації не відібрати майбутнє і минуле, якщо не знищити мову. Бо саме вона є тим річищем, що несе рідне слово із покоління в покоління. Коли ж замулимо його - перестанемо бути народом, нацією. Тож пильнуймо це чисте джерело, шануймо тих, хто несе українське слово, його утверджує і плекає. Україн ька мова - пишна квітка серед інших мов.

 Вчитель. Зерна любові до рідної мови. Нехай вони проростуть у серці кожної людини і заколосяться плідною нивою. Бо Слово живе, воно зародилося з Любові, воно сильне, бо зросло на Вірі. Слово віще, бо несе під серцем Надію, як дитя. Слово чесне, бо освячене Правдою. Слово заповітне, бо покликане здобути Волю.

 Любіть красу своєї мови,

 Звучання слів і запах слів.

 Це квітка ніжна і чудова

 Широких батьківських степів.

 Всі каравани знайдуть воду

 В краю пустель і злих негод.

 Як річка з роду і до роду –

 Так мова з'єднує народ.

Заключне слово вчителя. Наше спілкування закінчилось, і ми були б дуже раді й щасливі, якби від сьогоднішньої зустрічі ви залишите у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови. Бо, коли розкрилиться наша мова, наша культура, наші звичаї й традиції, ще більше збагатимося не лише ми, а й цілий світ.

(Кліп діти співають)

УЧЕНЬ

Молитва за рідну мову

Боже, Отче милостивий,
Ти нам дав ту мову красну,
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну, нашу власну.

Тою мовою співала
Нам, маленьким, наша мати,
Тою мовою навчала
Тебе, Боже, прославляти.

Тою мовою ми можем
Величатись перед світом,
Бо між мовами ця мова -
Мов троянда поміж цвітом.

Хоч би й хто напастував нас,
Хоч би й хто посмів грозити, -
Дай нам силу, дай відвагу
Рідну мову боронити.

Поможи, Небес Владико,
Хай буде по Твоїй волі,
Щоб та мова гомоніла
Вільно: в хаті, церкві, в школі.

Дай діждати пошанівку
Рідного святого слова,
Щоб цвіла на славу Божу
Наша українська мова!

ВЕДУЧА  Тож плекаймо чудовий сад української мови, донесений до нас із глибини віків. Шануймо ж мову наших предків, мову Шевченка і Франка. Нехай вона стане мовою наших дітей і онуків, мовою наших нащадків, щоб не зникла Україна, не зник великий материк у слов’янському морі.

ВЕДУЧИЙ  Сьогодні ще актуальніше звучить голос нашого відомого поета Василя Симоненка «Без мови, без святості душі, без думки про завтрашній день немає громадянина».