Тема:
Я, мої права та обов’язки.
Мета та задачі: дати уявлення про головні
обов'язки людини та їх взаємозв’язок з правами, поглибити правові знання учнів;
сприяти поширенню правової культури, гендерної рівності; розвивати вміння
орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях, керуватися отриманими знаннями у
своїй життєвій практиці; навчити приймати аргументовані рішення щодо балансу
прав та обов’язків, формувати почуття поваги молоді до людей що охороняють правопорядок та спокій у суспільстві.
Очікувані результати: викликати дітей на відверту розмову один з одним та
вчителем, ініціювати чесну дисципліну серед школярів.
Форма
проведення: виховна година для учнів 7 класів.
Обладнання: Конституція України, скорочений варіант
Конвенції про права дитини, роздатковий матеріал для роботи в групах, папір,
маркери, набір олівців, комплект карток «Права людини», мультимедійна дошка,
комп’ютер, мультимедійна презентація «Права, свободи та обов’язки людини і
громадянина», аудіо-запис Державного Гімну України.
План:
І. Організація класу.
ІІ. Мотивація учнів.
ІІІ. Основна частина:
-
Обговорення в колі;
-
Аналіз історії;
-
Руханка;
-
Обговорення в колі;
-
Робота в групах;
-
Повідомлення учня;
ІV. Підсумок уроку.
Хід
проведення:
На дошці розміщені плакати з
висловлюваннями відомих особистостей
Не кажи і не роби нічого поганого,
навіть тоді коли ти наодинці з собою
учись
надто більше соромитись самого себе,
ніж інших.
Демокріт
Закон можна вважати якісним тоді,
коли зміст його є точним,
якщо вимоги його справедливі,
якщо він формує чесноти у громадянина.
Френсіс Бекон
І.
Організація класу.
Урок починається з Гімну України.
ІІ.
Мотивація учнів.
Вступне слово
вчителя: Шановні учні! Сьогодні ми з вами зібралися, щоб поговорити на дуже важливу
тему — тему відповідальності людини перед суспільством та державним
законодавством. Ви, діти, вже подорослішали, стали підлітками, перед вами
відкривається надзвичайно широкий світ, у якому є не лише добро, а й зло, не
тільки моральність, але й злочинність. І тому дуже легко стати на хибний шлях.
Як і раніше, ваші батьки несуть відповідальність за ваші вчинки. Але тепер ця
відповідальність стосується і безпосередньо вас також, бо ви подорослішали, а
отже, маєте не тільки свої права, але й обов'язки.
Зверніть увагу на епіграфи до нашої виховної години.
Вчитель: пропонує учням відповісти на питання:
-
Дитина, яка отримує середню освіту? (учень)
-
Особа, яка не досягла 18-річного віку? (дитина)
-
Згідно ст..48 Конституції України кожен має право на ….?(житло)
ІІІ. Основна частина:
Слово вчителя: Формування
людини — складний і кропіткий
процес. Тут нема дрібниць. Тут усе важливе, все так чи інакше залишає слід.
Найменший недогляд — і зійшла дитина з прямого шляху. І чим далі, тим більш
глибокою стає прірва, яка відділяє людину від усього щасливого і радісного в
житті. Така людина починає відчувати свою неповноцінність, і це робить її
озлобленою, жорстокою.
Чим старшою стає дитина, тим більше зростає її
відповідальність. Жити в суспільстві й бути вільним від його норм неможливо.
Немає прав без обов'язків. Цей принцип чітко визначений у Конституції України.
Учні мають
усвідомити взаємозв’язок між правами та обов’язками людини і відповідальність
людини за свої права. Для цього їм
пропонується ознайомитися зі ст.23 Конституції України, яка проголошує: «Кожна
людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються
права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому
забезпечуються вільний та всебічний розвиток особистості».
Дискусії щодо прав
людини актуальні і до сьогодні. Якщо в людини є право, хтось повинен мати обов’язок.
Якщо немає обов’язку – немає й права. Загалом маємо пам’ятати, що ми –
громадяни України, і в нас є обов'язки перед Вітчизною, своїм народом, перед
іншими людьми, перед нашими рідними та близькими.
Обговорення в
колі: учнів класу попередньо об’єднано у 3 групи, які отримують по дві картки з
ситуаційними задачами щодо порушення прав
відомих літературних героїв, кожен учасник групи має змогу висловитися з
даної теми, і на загал вислухати лише по одному представнику з групи.
Аналіз
історії: (ефективний для досягнення
бажаних змін на рівні ставлень, переконань, усвідомлення і переоцінки
цінностей) використовується уривок
із розповіді А.П. Чехова «Ванька»:
«Ванька Жуков, девятилетний
мальчик, отданный три месяца тому назад в ученье к сапожнику Аляхину, в ночь
под Рождество не ложился спать. …он достал из хозяйского шкафа пузырек с
чернилами, ручку с заржавленным пером и, разложив перед собой измятый лист
бумаги, стал писать. ..
«А вчерась мне была выволочка. Хозяин
выволок меня за волосья на двор и отчесал шпандырем за то, что я качал ихнего
ребятенка в люльке и по нечаянности заснул. А на неделе велела мне почистить
селёдку и ейной мордой начала меня в харю тыкать. Подмастерья надо мной
насмехаются, посылают в кабак за водкой и велят красть у хозяев огурцы, а
хозяин бьёт меня чем попадя. А еды нету никакой. Утром дают хлеба, в обед каши
и к вечеру тоже хлеба, а чтоб чаю или щей, то хозяева сами трескают. А спать
мне велят в сенях, а когда ребятёнок ихний плачет, я вовсе не сплю, а качаю люльку.
Милый дедушка, сделай божецкую милость, возьми меня отсюда домой, на деревню,
нету никакой моей возможности…»
-
Які
права були порушені? (жорстоке поводження, недостатній рівень життя для розвитку, погане харчування…)
Руханка: учням протягом
хвилини пропонується виконати вправи для розслаблення м’язів спини та шиї.
Слово вчителя: «Я маю право!», «Чому ви порушуєте мої права?» — ці
слова, на жаль, часто використовує людина в ситуаціях, коли сама неправа.
Зазвичай, заява про особисті права є
виправданням пасивності, лінощів, прагненням отримати щось, нічого не даючи
взамін.
На
вмінні кожної людини користуватися своїми правами та поважати права інших
будуються рівноправні стосунки з
оточуючими, які характеризуються взаємною довірою, співчуттям, теплотою,
відчуттям єдності, впевненості. Без впевненості довіра перетворюється на
підозрілість, співчуття – на байдужість, а теплота й відчуття єдності немає.
Обговорення в колі: кожна група
отримує роздатковий матеріал «Асертивні права людини», учням пропонується ознайомитися з ними та дійти висновку разом з учителем, що
асертивна поведінка – є способом захисту права людини.
Учитель демонструє
учням презентацію «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина».
Слово вчителя: Більш докладніше
зупинимося на праві про освіту.
Право на освіту — одне з конституційних соціально-економічних
прав, що забезпечуються розгалуженою мережею навчально-виховних закладів, які
можуть бути як державними, так і приватними, системою наукових установ, закладів
підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, створення умов для вільного
вибору профілю навчання відповідно до інтересів та уподобань, різними формами
навчання (очною, заочною, вечірньою). Закон України «Про освіту» встановлює
єдину в країні систему освіти, яка включає: а) дошкільне виховання; б) загальну
середню освіту 1, 2, З ступенів (початкову, основну, старшу школи); в)
професійну освіту; г) вищу освіту; д) післядипломну підготовку; о) аспірантуру;
є) докторантуру; ж) підвищення кваліфікації перепідготовки кадрів; з)
позашкільне навчання та виховання; і) самоосвіту.
Згідно з законом, обов'язковим є навчання
з шести (семи)- річного віку до 15 років. Законодавство про освіту визначає
права та обов'язки учнів. Так, учні мають такі права: вибору форм, профілю
навчання, користування матеріально-технічною, виробничою та
спортивно-оздоровчою базою навчально-виховного закладу, доступ до інформації у всіх
галузях знань, участь у олімпіадах, конкурсах, одержання направлення до
навчання в інших закладах, участь у громадському самоврядуванні, безпечні та
нешкідливі умови навчання. Здійснення учнями своїх прав нерозривно пов'язане з
дотриманням ними і обов'язків, які закріплені в законі. Серед них:
систематичне і глибоке оволодіння знаннями, дотримання моральних, етичних норм
співжиття та норм законодавства.
Робота в
групах: групам
пропонується відповісти на питання.
Учитель
продовжує ознайомлювати учнів з розділами
Конституції України про права та обов’язки. Останнє речення в цьому
розділі звучить так: «Незнання законів не звільняє від юридичної
відповідальності».
Тому ми повинні знати не тільки свої права і
обов'язки, а й дотримуватися чинного законодавства, що діє у нашій державі, і
не чинити протиправних діянь, що караються ними.
Не можна розуміти відповідальність узагалі, абстрактно.
Відповідальність у людини може бути перед собою, своєю совістю, своїми
батьками. Відповідальність перед суспільством — суворе дотримання встановлених у ньому
правил і норм. Порушення їх спричиняє певні санкції морального, громадського,
адміністративного або юридичного порядку. Дитина повинна усвідомлювати змалку:
не дозвільна поведінка веде до відповідальності, покарання — суспільного,
адміністративного, кримінального.
Повага до закону повинна формуватися в родині. А поважати
закон можна лише одним способом: дотримуватись його, будувати свою особисту
поведінку на основі й у рамках законності. І тут першим учителем і прикладом
для дитини має стати батько, мати — їхнє ставлення до своєї справи, даного слова, обов'язків.
Саме в родині дитина повинна засвоїти предметний урок принциповості й високої
відповідальності.
Повідомлення
учня:
Про поняття правопорушення.
Правопорушення — це порушення правової норми, заборони, встановленої
суспільством. Тобто це — анти суспільне діяння, ймовірність здійснення таких
діянь передбачена спеціальними законами. Держава та її органи мають право за
цими законами карати правопорушників. Отже, правопорушення — це протиправне анти
суспільне діяння, що заподіює шкоду суспільству і карається законом.
Правопорушенням може бути не лише дія, а й бездіяльність. У деяких випадках
бездіяльність буває аморальною, шкідливою суспільству (наприклад, неподання
необхідної допомога при наявності можливостей надати допомогу).
Кримінальна відповідальність настає з 16 років. У
деяких випадках, передбачених законодавством, кримінальна відповідальність
настає з 14 років.
Правопорушення
поділяються на злочини та проступки. Одним із видів правопорушення с
дисциплінарний проступок. Це проступки, які пов'язані з порушенням трудової
дисципліни, службових обов'язків, правил поведінки. Другий вид — це цивільне
правопорушення. Це порушення норм цивільного права, наприклад — заподіяння
шкоди особі, майну чи порушення договору, угоди тощо. Приниження честі і гідності особи — це теж
цивільне правопорушення і потерпілий може звернутися до суду. Третій вид — це
адміністративне правопорушення. Це порушення норм адміністративного права,
наприклад, порушення різних санітарних правил, правил громадського порядку,
військового обліку, паспортного режиму, дрібне хуліганство, порушення правил
дорожнього руху, правил протипожежної безпеки.
ІV. Підсумок
уроку:
І Конкурс юних правознавців:
1. Головний
закон країни? (Конституція)
2. Обвинувач у
суді? (Прокурор)
3. Добровільне
об'єднання громадян країни за певними
політичним поглядами? (партія)
4. Рішення суду?
(вирок)
5. Символ влади
гетьмана? (булава)
6. Той, хто
бачив злочин? (свідок)
7. Який документ
обумовлює кримінальну відповідальність? (кримінальний
кодекс)
8. Захист у
суді? (адвокат)
9. Документ,
необхідний для проведення арешту, обшуку? (ордер)
ІІ Конкурс «Все життя – театр, а ми гравці у ньому»
Підготувати та
показати сценку:
І команда – про
порушення рівності жінки та чоловіка;
ІІ команда – про
порушення шлюбно-сімейного права;
ІІІ команда –
про права дитини;
Слово вчителя: «Посієш вчинок
— пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш
долю», — говорить народна мудрість. Отож і від тебе самого насамперед залежить
твоя доля, доля громадянина України.
Кожна людина, досягши певного віку, несе особисту
відповідальність за наслідки невиконання або недостатнього виконання
передбаченими правовими законами обов'язків, які призводять до порушення прав
інших людей. Громадянська відповідальність передбачає застосування до
правопорушника заходів і дій, які мають для нього негативні економічні та інші
наслідки.