пʼятниця, 15 вересня 2017 р.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МЕНТАЛЬНИХ КАРТ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві [1].
Навчання в сучасній школі спрямоване на формування цілісної картини світу шляхом встановлення міжпредметних зв'язків, формування в учнів інформаційної компетенції, формування навичок використання одержаних знань та умінь в житті та в майбутній професії.
Як успішно справлятися з потоком інформації, що надходить? Як витрачати на обробку, аналіз і прийняття рішення за отриманою інформацією мінімум часу і сил?
Інноваційна спрямованість навчального процесу призводить до корінних змін у педагогічній практиці, спрямування методів на усвідомлене і творче навчання учнів, розвиток їхніх особистісних якостей – самостійності у прийнятті рішень, творчого підходу у навчанні, ініціативності, наполегливості, самооцінки тощо. Ментальні карти ідеально підходять для використання у школах, можуть бути застосовані у будь-яких видах завдань, залучають учнів різного віку до активного творчого мислення, організації й вирішення проблем [2].
Метод «ментальна карта»-діаграма призначений для представлення слів, ідей, завдань, пов’язаних між собою та розташованих по радіусу навколо ключового слова або ідеї. Він використовується для генерування, візуалізації, структурування і класифікації ідей та як допомога у вивченні й організації матеріалу, при вирішенні проблеми, прийнятті рішення. Діаграма представляє семантичні або інші зв’язки між порціями інформації. Елементи діаграми розташовані інтуїтивно згідно з важливістю концепта та організовані у групуваннях, підрозділах і зонах. Цей метод може використовуватися вчителями для пояснювання концепцій інноваційним шляхом, також дуже часто його використовують під час уроку-лекції. Ментальні карти робляться швидко та легко запам’ятовуються завдяки їх візуальній якості.
Ментальна карта (mind map, асоціативна карта, інтелект-карта, карта-знань) будується на основі ключових слів або картинок, які відображають частини головної ідеї [3]. На відміну від асоціативної карти, у когнітивних і концептуальних карт центральна ідея – основа концепції – може бути не представлена в моделі або на малюнку, але вона сприймається і розшифровується у процесі детального опису. Ментальні карти вирізняються деревовидною структурою з декількома ярусами вузлів, причому асоціативні зв’язки можуть не відповідати рівню категоризації і бути конкретизовані.
Карта знань (англійською Mind map, карта розуму, пам'яті, думок) — сукупність діаграм і схем, що в наочному вигляді демонструють думки, тези, пов’язані одна з одною та об’єднані загальною ідеєю.
Така карта дозволяє зобразити певний процес або ідею повністю, а також утримувати одночасно у свідомості значну кількість даних, демонструвати зв’язки між окремими частинами, запам’ятовувати (записувати) матеріали та відтворювати їх навіть через тривалий термін у системі знань про певний об'єкти чи у певній галузі.
Цей спосіб має багато переваг перед звичайними загальноприйнятими способами запису. На відміну від лінійного тексту, карти знань не лише зберігають факти, але і демонструють взаємозв'язки між ними, тим самим забезпечуючи швидше і глибше розуміння матеріалу.
Використання карт знань в навчальному процесі дає такі можливості:
·                          поліпшити пам’ять, нагадати факти, слова й образи;
·                          генерувати ідеї;
·                          надихнути на пошук рішення;
·                          продемонструвати концепції і діаграми;
·                          аналізувати результати або події;
·                          структурувати роботу (реферат, доповідь);
·                          підбивати підсумки зробленого;
·                          організовувати взаємодію при груповій роботі або у рольових іграх;
·                          ефективно структурувати і опрацьовувати дані.
Карта пам'яті реалізовано у вигляді діаграми, на якій зображено слова, ідеї, завдання або інші поняття, зв'язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї. В основі цієї техніки лежить принцип «радіантного мислення», що відноситься до асоціативних розумових процесів, відправною точкою яких є центральний об'єкт.
Основні принципи створення карт знань:
·                          об'єкт уваги (вивчення) сфокусовано в центральному образі;
·                          основні теми і ідеї, пов'язані з об'єктом уваги, розходяться від центрального образу у вигляді ідей;
·                          гілки пояснено й позначено ключовими образами і словами;
·                          ідеї наступного порядку (рівня) також зображено у вигляді гілок, що відходять від центральних гілок і так далі;
·                          гілки формують зв'язану вузлову структуру (систему).
Приклади доречного використання карт знань:
·                          наукова класифікація (живих організмів, мінералів, органічних сполук, історичних фактів, філологічних понять і структури мови, словниковий запас);
·                          виклад конкретно наукової теорії (наприклад, аксіоматичний виклад геометрії) та її застосувань (опис географічних регіонів);
·                          системний виклад перебігу дослідження (у тому числі наукового експерименту), планування роботи, обліку отриманих результатів і підбиття підсумків;
Таким чином, карти знань — це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації даних у наочній формі. Їх можна використати, щоб фіксувати ті думки та ідеї, які проносяться в голові, коли ви роздумуєте над яким-небудь завданням. І навпаки, вони дозволяють так оформити інформацію, що мозок легко буде її сприймати. Бо карти знань відображають природний спосіб мислення.
Онлайнові сервіси для створення карт знань на комп’ютері:
http://bubbl.us/ – безкоштовний сервіс, що надає можливість організувати асинхронну колективну роботу (безкоштовно можна створити не більше трьох карт);

Переваги:
·                          можливість роздруковувати, помістити у блог або на сайт створену карту;
·                          є можливість одночасної роботи з картою кількох людей;
·                          карту можна зберегти як малюнок, а також надіслати eлектронною поштою.
Особливості:
·                          неможливо долучити зображення;
·                          не можна прикріплювати зображення, а лише змінювати колір підрозділу або розташування у просторі.
·                          http://www.mindmeister.com/ – сервіс, що має безкоштовний (базовий) тарифний план, підтримує синхронну колективну роботу та забезпечує роботу із вкладеними структурами карт;
Переваги:
·                          можливість імпортувати та експортувати карти з FreeMind;
·                          можливість зберігати карти на сервері і мати до них доступ з будь-якого комп'ютера;
·                          можливість прикріплювати файли до гілочок;
·                          є безкоштовна версія Baisic Free version (з функціональними обмеженнями).
Особливості:
·                          графічні символи маленькі за розміром і вибір їх невеликий;
·                          немає можливості змінювати колір ліній і їх форму;
·                          потрібна реєстрація перед доступом до ресурсу;
·                          повна версія коштує $15 на рік.
ДЕМОНСТРАЦІЙНИЙ ПРИКЛАД ВИКОРИСТАННЯ МЕНТАЛЬНИХ КАРТ
·                          https://www.mindomo.com/ru/index.htm – функціональний онлайн сервіс, що дозволяє створювати і редагувати ментальні карти, а також ділитися ними з друзями і колегами.
Переваги:
·                          підтримка більшості оперативних систем і браузерів;
·                          підтримка декількох мов;
·                          можливість імпорту ментальних карт у інших форматах.
Особливості:
·                          неможливо прибрати рекламні блоки зі сторінки, на якій створюють карту;
·                          максимальна кількість карт, які можна зберегти -7.
Бібліографія:
1. Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті.
2. Машкіна В.В. Використання ментальних карт у підготовці фахівців з географії // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Зб. наук. праць. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2011. – Вип.13. – С. 62-64.
3. Okada A., Buckingham Shum S., Sherborne T. Knowledge cartography: software tools and mapping techniques. – London: Springer Ltd, 2008. – 424 p.


#ДеньБезпечногоІнтернету

День безпечного Інтернету (SID/ДБІ) запровадили мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії для просування безпечного та позит...