Перша допомога при пораненнях. Техніка накладання пов’язок, джгута і закрутки.
Мета: Узагальнити знання учнів про рани. Розказати про кровотечі. Навчити засобів тимчасової зупинки кровотечі. Виховувати почуття самовиручки, взаємодопомоги.
Метод проведення: розповідь, показ, тренування
Матеріальне забезпечення:
- сумка медична;
- пакет перев’язувальний індивідуальний;
- підручні матеріали.
1. Поняття про рану. Класифікація ран
Рана – це пошкодження шкіри, слизової оболонки чи глибокої тканини, що супроводжується болем та кровотечею і має вигляд зяючого отвору. Рани бувають: вогнепальні, різані, рубані, колоті, вдарені, рвані, вкушені, розміжчені.
Вогнепальні – виникають внаслідок кульового або осколкового поранення. Вони бувають: наскрізні, сліпі, дотичні.
Різані й колоті мають невелику зону пошкоджень, рівні краї, стінки ран життєздатні, дуже кровоточать. Колоті мають велику глибину і дуже небезпечні через пошкодження внутрішніх органів і інфекційність. Рубані — різної глибини, з удареними місцями і розміжченими м’якими тканинами тіла.
Вдарені, рвані рани мають складну форму, нерівні, насичені кров’ю краї, змертвілі тканини, в яких розвивається інфекція. Вкушені рани завжди інфіковані слиною.
2.Види кровотечі, їх класифікація. Перша допомога при кровотечах та проникаючих пораненнях грудей і живота.
Кровотечею називають витік крові з ушкоджених кровоносних судин. Залежно від характеру ушкодження судин є артеріальні, венозні, капілярні та паренхіматозні кровотечі. Найнебезпечніша – артеріальна. її ознаки: яскраво-червоний колір крові, витікання крові пульсуючим струменем. При венозній – колір крові темніший, витікання крові безперервне, явного струменя не спостерігаєтьбся. Капілярна – внаслідок пошкодження дрібних судин шкіри, підшкірної клітковини і м’язів. У цьому випадку кровоточить уся пошкоджена поверхня . Паренхіматозна виникає при пошкодженні внутрішніх органів (печінка, селезінка, нирки, лнгені).
Кровотечі бувають зовнішні і внутрішні. При зовнішній кров витікає через рану, при внутрішній —виливається в тканини й органи тіла, що називається крововиливом.
Залежно від виду кровотечі та засобів, що є під руками, при наданні першої допомоги здійснюють тимчасову або повну зупинку кровотечі. Тичасову зупиняють такими способами: затиснути пальцем судину, що кровоточить; накласти кровоспинний джгут і максимально зігнути кінцівку..
З.Техніка накладання пов’язок, джгута і закрутки.Техніка стиснення судин для зупинки кровотеч в типових місцях. Дії рятівника при травматичній ампутації кінцівки
Для тимчасової зупинки кровотечі є такі способи: прижимання судини, що кровоточить, пальцем;
накладання кровозупиняючого джгута; максимальне згибання кінцівки; накладання тугої (здавлюючої) пов’язки.
Зупинка артеріального крововибігу завжди починається з прижимання артерії, а потім накладають джгут чи застосовують другі способи. Перед прижиманням прощупують пальцями пульсуючі артерії і прижимають їх до кісток вище місця поранення до зупинки кровотечі. Артерію прижимають великими пальцями або кулаком. Метод прижимання пальцями є короткочасним і дає можливість виграти час, поки не буде накладений джгут (закрутка) або здавлююча пов’язка. Є точки прижимання височної, нижньочелюстної, правої височної, підключичної, плечевої, гомілкової артерій.
Накладання здавлюючої (тугої) пов’язки використовується для незначних кровотеч. Для цього служить індивідуальний перев’язувальний пакет.
Для кращого здавлювання судин ватно-марлеву подушечку пакета накладають на кровоточащу рану комком (тампоном). Для зупинки кровотечі на туловищі цей спосіб є єдиним. . Для такої пов’язки використовують індивідуальний пакет. Пакет перев ‘язочний індивідуальний складається з двох ватно-марлевих подушечок розміром 32*17,5 см ,бинта розміром 10 см*7 м. Одна подушечка пришита на кінці бинта, а друга вільно пересувається по ньому. Подушечка і бинт стерильні і упаковані в пергаментний папір. Зовнішній чохол – з прогумованої тканини. У пакет вкладається шпилька. Подушечку прибинтовують, кінець бинта закріплюють шпилькою. При наскрізних ранах рухому подушечку пересувають по бинту на потрібну відстань, щоб закрити вхідний і вихідний отвори рани. Зовнішній чохол, внутріння поверхня чкого сгерильна, використовується для накладання герметичних пов’язок. Бинт – це смужка марлі в скатаному вигляді. Скатана частина бинта називається головкою, вільний кінець -початком. Стерильні бинти герметично упаковані у пергаментний папір. Серветки стерильні – це складені шматки марлі, герметично упаковані по 20 шт в пергаментний папір. Розмір великих – 70*68 см, малих 68*35 см. Пов’язки на голову, груди, суглоби, кисті й стопи накладають косинкою Якщо косинки не стерильні, то спочатку накладають стерильні бинти чи серветки і фіксують їх косинкою.
Джгут застосовують для зупинки крові при сильній кровотечі з поранених кінцівок Його накладають вище рани і якомога ближче до неї поверх обмурдирування або на м’яку підкладку. Не можна накладаим джгут у середній третині плеча через небезпеку придушення нерва і розвитку згодом паралічу руки. Місце, де накладається джгут, спочатку захищають
одягом, ватно-марлевою пов’язкою або іншими матеріалами.Потім джгут розтягують і в розтягнутому виді обертають 2-3 рази навколо кінцівки і кінці фіксують за допомогою ціпочки і крючка джгута або зав’язують кінці джгута вузлом. . Якщо правильно – кровотеча припиняється, пульс затихає і кінцівка блідніє.
Якщо джгута немає, то для зупинки кровотечі використовується закрутка, яку можна зробити з міцного матеріалу. Закрутку намотують на кінцівку, кінці зав’язують вузлом, у кільце, що утворилося, вставляють палицю і закручують доти, поки не припиниться кровотеча, а потім кінці палиці фіксують на кінцівці бинтом.
Після тимчасової зупинки кровотечі через накладання джгута або закрутки рану закривають первинною пов’язкою і на ній позначають час накладання джгута або пов’язки. Влітку джгут накладають на кінцівку не більш ніж на годину, взимку – на півгодини. Після цього терміну джгут (закрутку) необхідно послабити на 3-5 хв для відновлення кровотечі в кінцівці, при цьому одночасно притиснути артерію пальцями вище рани, а потім знову затягнути джгут (закрутку) дещо вище (нижче) попереднього місця.
При зупинці кровотечі згинанням кінцівки в суглобі кровеносні судини здавлюються.
Ефект здавлювання підсилюється, якщо в згин суглобів вкласти валики з вати, марлі або любий “упругий” предмет і потім закріпити зігнуті частини кінцівки разом. Цей спосіб непридатний при пораненнях з переломами кісток.
Після тимчасової зупинки кровотечі любим вказаним способом на рану накладають пов’язку. Для цього розрізають чи розпорюють по шву одежу і оголяють рану, не загрязняючи її і не роблячи болі пораненому. Після накладання пов’язки відкриту частину тіла закривають розрізаними частинами одежі.
4. Заключна частина (5 хв).
5.Закріплення вивченого матеріалу (3 хв):
- назвати способи тимчасової зупинки кровотечі рани;
- перелічити складові частини ШП.
6.Підбиття підсумків заняття (1 хв).
